Таємниці старого Херсона — на дні колодязя

Таємниці старого Херсона - на дні колодязяБригада робітників щодня опускається в таємничу глибину старовинного рукотворного споруди, щоб «на-гора» явити «культурний» шар, що утворився в надрах колодязя за півтора століття його вимушеної бездіяльності.
Спочатку це був звичайний побутове сміття: банки, пляшки, цеглу — словом, все те, що кинули сюди недбайливі «цінителі історії» перш, ніж міська влада здогадалися натягнути над колодязем сітку-рабицю. Потім в більш ранніх, нижніх відкладеннях були виявлені німецький пістолет, артилерійський снаряд часів Першої світової війни і розрізнені останки двох людей, які загинули, мабуть, насильницькою смертю. Хто ці нещасні і як потрапили в колодязь, швидше за все, тепер не зможе сказати ніяка експертиза.

Все найцікавіше ви знайдете на херсонському форумі: Херсонский городской форум.

За спогадами міських старожилів, до війни околиці недіючого колодязя користувалися поганою славою. Відкрита чорна паща його, ледь обгороджена гнилими дерев’яними стовпчиками із залишками колючого дроту, притягувала сюди відчайдушних місцевих пацанів. Для них особливим шиком вважалося постояти з завмиранням серця на краю відкривається безодні. Одного разу тут загинули двоє хлопчаків-вихованців дитбудинку. Як це сталося, розповідали по-різному. Чи то в темряві заблукали, то по дурості вирішили пройтися по самій кромці колодязя, а тільки дістали їх вже мертві.
Моторошні легенди про колодязь ширилися і росли. За радянських часів говорили про звірства білогвардійців, скидали в нього трупи розстріляних в фортеці більшовиків. Потім «біляків» замінили фашистами. Нарешті, років 15-20 тому стали розповідати про розтерзаних радянської «надзвичайка». На підтвердження достовірності приводили резолюцію колишнього партійно-міського керівництва про заборону розкопок в колодязі. Мовляв, неспроста все це …
Як би там не було, недавно знайдені останки вимагали серйозного дослідження фахівцями там же, на місці їх знахідки. Однак наші, здавалося б, благі наміри щодо відновлення історичного об’єкта, як завжди, виконують через всім відому «п’яту точку». Роботяги чесно роблять свою брудну роботу, піднімаючи на поверхню пласти цивілізацій. Однак спочатку обіцяних фахівців поруч з ними щось не видно. На сьогоднішній день очищено вже близько 9 метрів і, судячи по виявленому снаряду, пройдений шар як мінімум вікових відкладень.
Але повернемося до легенд старого міста. До цього дня можна почути байку, що колодязь цей побудували турки ще до народження Херсона,
а підземний хід з нього веде аж на той бік Дніпра. Подібні міфи позбавлені всяких підстав. Звернувшись до документів, що зберігаються
в державному архіві Херсонської області, можна з достатньою точністю визначити час побудови колодязя.
У рапорті головного будівельника фортеці і міста Херсона інженер-полковника Миколи Корсакова князю Потьомкіну навесні 1786 читаємо: «При одному з двох викопаних в минулому році колодязях для підйому води поставлена ​​машина». Тобто дата побудови колодязя — 1785 рік. Другий згадуваний в рапорті колодязь знаходився всередині кріпосної балки і розташовувався приблизно там, де зараз проходить міська Алея Слави.
Набагато більш цікавий наступний рапорт полковника, що сповіщає світлого: «Для закриття від повітряних негоди машини при колодязі у обер-комендантської будинку зроблений будиночок».
І нарешті найцікавіше: «Вода цього колодязя своєю добротою не поступається навіть і тим самим, що на Тавриді знаходяться, і задовольняються оною всі жителі фортеці, робітники і стоять в таборі два полки …»
На жаль, з рапорту не ясно, якого типу була встановлена ​​машина. Є думка, що це могла бути одна з перших парових машин, що з’явилися в Херсоні.
Далі хочу засмутити захисників легенди про підземний хід під Дніпром. Існуючих за часів будівництва Херсонської фортеці технологій було недостатньо для подолання такої водної перешкоди, як Дніпро. (Подібне будівництво вперше було вдало здійснено в 1840-му році батьком і сином Бунеля, прокласти тунель під дном річки Темзи, на глибині 23 метри. Причому це стало можливо завдяки винайденому ними прохідницькому щиту.) Та й сенсу в будівництві настільки трудомісткого херсонського подземно- підводного тунелю на низинний, болотистий, що заливається весняними водами лівий берег просто не було. При цьому не виключено, і навіть напевно, що в самій фортеці існували невеликі підземні переходи місцевого значення.
Хтозна — не відкриють чи подальші роботи по очищенню кріпосного колодязя таємниці старої фортеці, а, може бути, і зниклого в 1930-і роки черепа князя Потьомкіна …

Факти і цифри.
Сьогодні кріпосної колодязь — це пам’ятка історії та культури місцевого значення. Називається він «Кріпосний колодязь і місце первинного поховання жертв фашизму». Про це повідомила прес-служба Херсонської облдержадміністрації.
Місцеві краєзнавці-історики припускають, що первісна глибина колодязя — близько 60 метрів, хоча точна цифра невідома нікому.
На момент початку ремонтно-реставраційних робіт колодязя його глибина становила 22 метри. За планом, робітники повинні розчистити
і поглибити його на 17 метрів. На сьогодні колодязь поглибили вже на 9 метрів.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *